Пропозиції

РОЗДІЛ II. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина

Стаття 29

Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

Пропозиції

 
Victoria Babiy

В проекті нової Конституції "Право на свободу і особисту недоторканність" викладено у статті 25.

Пропонуємо викреслити, або суттєво доопрацювати п.5 ч.2 ст.25 проекту.

По-перше, запобігання вчинення терористичних акцій з п.5 ч.2 ст.25 проекту не увійшло в підстави для арешту або затримання з п.3 ч.2 ст.25 проекту. Тобто сприяти вчиненню терористичного акту, згідно з текстом проекту Конституції, може і не правопорушник, правопорушення якого визначені в ККУ. І або ця норма Конституція працюватиме як норма прямої дії, або будуть ухвалені відповідні закони про затримання не правопорушників…

Тому слід повернути ч.2 ст.58 чинної Конституції:

"Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення."

По-друге, максимальна межа часу затримання без судового розгляду чи гарантій з’явитися на судове засідання з ч.4 ст.25 проекту не стосується п.3 ч.2 ст.25. Тобто якщо зараз нещодавні зміни в Закон "Про боротьбу з тероризмом" щодо превентивного затримання на строк до 30 діб "осіб, причетних до терористичної діяльності" суперечать чинній Конституції і колись мають бути розглянуті КСУ, а правозастосовна практика цієї норми призвела до подачі кількох справ до ЄСПЛ, вже комунікованих, в тому числі за правилом 39, то новій Конституції вони суперечити не будуть. Проте Конституція має писатися не лише з розрахунку на час військових дій, але й на мирний час. Для мирного часу норма занадто репресивна і невиправдана, а для військового часу створює занадто широке поле для зловживань.

По-третє, запобігання поширенню інфекційних захворювань з метою убезпечення населення від епідемій, має регулюватись згідно положень режиму надзвичайного стану або надзвичайної ситуації. Як підстава для затримання з п.3 ч.2 ст.25 проекту під час звичайного, цивільного правового режиму, буде небезпечною і широкою в застосуванні і як норма прямої дії, і як правова база для створення відповідних законодавчих норм і актів.

Також ст.25 проекту потребує детального вивчення експертами в галузі прав дитини, прав психічно хворих людей та людей, що мають залежність, на предмет необхідності деталізації в новій Конституції таких соціальних груп та його відповідності міжнародним зобов'язанням України у сфері прав людини, прав дитини та прав людей з особливими потребами.